Історія справи

Постанова ВГСУ від 13.12.2016 року у справі №922/6082/15
Постанова ВГСУ від 13.12.2016 року у справі №922/6082/15
Постанова ВСУ від 13.03.2017 року у справі №922/6082/15
Постанова ВГСУ від 13.06.2016 року у справі №922/6082/15
Постанова ВГСУ від 18.05.2016 року у справі №922/6082/15
Постанова ВГСУ від 18.05.2016 року у справі №922/6082/15
Постанова ВГСУ від 19.05.2016 року у справі №922/6082/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року Справа № 922/6082/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Сибіги О.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.03.2016у справі№922/6082/15 Господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна"доТовариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація "Агросвіт"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт"простягнення 68773816,76 грн.за участю представників:

позивача: Кравцов І.В. (представник за дов. від 14.03.2016 №14/03-2),

відповідача: Соловей Ю.А. (представник за дов. від 14.03.2016), Подус М.О. (представник за дог. від 20.01.2016), Савченко В.А. (представник за дог. від 20.01.2016),

третьої особи: не з'явився,

(в судовому засіданні оголошувалась перерва до 10 години 19.05.2016)

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Новаагро Україна" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт" про стягнення з останнього 68773816,76 грн. заборгованості, з яких 59612746,00 грн. основної заборгованості, 369008,15 грн. 3% річних, 2980637,30 грн. 5% штрафу, 5811425,32 грн. пені, яка виникла на підставі договору відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.2015, укладеного між ТОВ "ТД "Агросвіт" та ТОВ "Новаагро Україна".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.12.2015 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" на користь ТОВ "Новаагро Україна" 59612746,00 грн. попередньої оплати, 5% штрафу в сумі 2980637,30 грн., пеню 5811425,32 грн., судового збору у розмірі 181719,71 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2015 у даній справі скасовано. Прийнято нове рішення, яким визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.2015, укладений між ТОВ "Новаагро Україна" і ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт". В задоволенні позову ТОВ "Новаагро Україна" про стягнення з ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт" 68773816,76 грн. відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що договір відступлення права вимоги, який пов'язаний з предметом спору не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме підписаний не уповноваженою особою.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою, ТОВ "Новаагро Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (підписана виконавчим директором ТОВ "Новаагро Україна" Левіним А.П.) та доповненням до неї, в яких просить постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залиши в силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 79 ГПК України щодо підстав зупинення провадження у справі; ст. 43 ГПК України щодо дослідження та оцінки доказів, ст.ст. 203, 215 ЦК України щодо вимог до правочину та підстав визнання правочину недійсним; ст. 241 ЦК України щодо подальшого схвалення юридичною особою правочину вчиненого її представником з перевищенням повноважень; ст. 28 ГПК України щодо розгляду судом апеляційної скарги підписаної не уповноваженою особою.

У відзиві відповідача (підписана представником ТОВ АПА "Агросвіт" Ю.А. Соловей, що діє за дорученням, виданим ТОВ АПА "Агросвіт" в особі директора Левіна А.П.), останній просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду 1-ї інстанції в силі.

В судовому засіданні присутні представники ТОВ "Новаагро Україна" та ТОВ АПА "Агросвіт". При цьому, від імені останнього діють представники на підставі наданих повноважень, як Левіним А.П. так і Лупінською О.А., з огляду на що та враховуючи необхідність забезпечення принципів рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом та створення сторонам необхідних умов для реалізації їх прав в суді касаційної інстанції, колегія вважає за можливе участь у даному касаційному провадженні представників ТОВ АПА "Агросвіт" за довіреностями підписаними, як Левіним А.П., так і Лупінською О.А.

В ході касаційного перегляду оскаржуваної постанови від ТОВ АПА "Агросвіт" та ТОВ "Новаагро Україна" надійшли клопотання (підписані відповідно представником ТОВ АПА "Агросвіт" Ю.А. Соловей, який діє за дорученням, виданим ТОВ АПА "Агросвіт" в особі директора Левіна А.П., та представником ТОВ "Новаагро Україна" Кравцовим І.В., який діє за дорученням, виданим виконавчим директором ТОВ "Новаагро Україна" Левіним А.П. ) про зупинення провадження у даній справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на судові рішення у іншій господарській справі № 922/6436/15, які задоволенню не підлягають в силу їх суперечності положенням ст.ст. 1115, 1117 ГПК України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Предметом позову у данні справі є стягнення з відповідача вказаної заборгованості, яка виникла на підставі договору про відступлення права вимоги від 31.08.2015 №6-ВПВ, укладеному між ТОВ "Новаагро Україна" та ТОВ "ТД "Агросвіт".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно умов вказаного договору, первісний кредитор - ТОВ "ТД "Агросвіт" передав новому кредитору - ТОВ "Новаагро Україна" право вимагати від боржника - ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт", належного виконання всіх зобов'язань, у тому числі поставки товару або повернення попередньої оплати, сплати штрафних санкцій та інших зобов'язань, що існують на дату укладання Договору про відступлення права вимоги та виникнуть у майбутньому за Договорами, укладеними між ТОВ "ТД "Агросвіт" та ТОВ АПА "Агросвіт", а саме: Договору поставки №2711МП2 від 27.11.2014, Договору поставки №0728МП від 28.07.2014, Договору поставки №0530МП від 30.05.2014, Договору поставки № 0627МП від 27.06.2014, Договору поставки №1312-16М від 16.12.2013.

Згідно укладених Договорів поставки №2711МП2 від 27.11.2014, № 0728МП від 28.07.2014, № 0530МП від 30.05.2014 та № 0627МП від 27.06.2014, № 1312-16М від 16.12.2013 між ТОВ "ТД "АГРОСВІТ" та ТОВ АПА "АГРОСВІТ" були узгоджені умови поставки олії соняшникової.

До зазначених договорів поставки сторонами було укладено додаткові угоди від 30.12.2014, 01.10.2014, 01.09.2014, 23.05.2014, 25.06.2014, 01.12.2014, 02.02.2015 та 12.02.2015.

Відповідно до зміненої додатковими угодами редакції п. 8.7 договорів поставки № 2711МП2 від 27.11.2014, № 0728МП від 28.07.2014, № 0530МП від 30.05.2014 та № 0627МП від 27.06.2014, № 1312-16М від 16.12.2013 у разі не поставки товару в строк визначений п. 4.3. договору покупець зобов'язаний повернути суму отриманої попередньої оплати протягом 3-х банківських днів з дня наступного за кінцевою датою поставки, визначеною договором та додатковими угодами до нього.

Судом встановлено, що сума основної заборгованості у розмірі 59612746,00 грн. є попередньою оплатою, перерахованою відповідачу на підставі умов договорів поставки олії соняшникової №2711МП2 від 27.11.2014, № 0728МП від 28.07.2014, № 0530МП від 30.05.2014 та № 0627МП від 27.06.2014, № 1312-16М від 16.12.2013, та виникла, у зв'язку з несвоєчасною поставкою відповідачем олії соняшникової на підставі умов вказаних договорів.

Згідно п. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Як роз'яснено у п.2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ПІК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України).

Згідно абзацу другого цього пункту Постанови Пленуму №11, реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї ж статті ГПК).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Згідно ч. 3 цієї статті орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 203 ЦК України, встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, згідно ч.ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, станом на дату укладення договору про відступлення права вимоги від 31.08.2015 №6-ВПВ діяла нова редакція Статуту ТОВ "ТД "Агросвіт", державну реєстрацію якого було проведено 15.12.2014, згідно п. 4.1 якого, органами управління товариством є загальні збори учасників і директор.

Пунктом 4.12. Статуту ТОВ "ТД "Агросвіт" врегульовано, що виконавчим органом товариства є директор, обраний загальними зборами учасників. Директор здійснює поточне керівництво діяльністю товариства і є підзвітним загальним зборам учасників.

Директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, котрі входять до виключної компетенції загальних зборів учасників (п. 4.12.1 Статуту).

Підпунктом 5 п. 4.3. Статуту ТОВ "ТД "Агросвіт" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить погодження укладання правочинів щодо переведення боргу, відступлення права вимоги, надання або отримання консультаційних послуг.

Отже, вищевказані положення статуту ТОВ "ТД "Агросвіт" свідчать про те, що укладення директором ТОВ "ТД "Агросвіт" договору про відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.15р. має бути погоджено загальними зборами учасників товариства, оформлене у вигляді відповідного рішення.

Позивач в обґрунтування законності договору про відступлення права вимоги від 31.08.2015 №6-ВПВ посилається на рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТД "Агросвіт" від 14.04.2015, згідно якого зборами прийнято рішення надати директору товариства Полумисному С.В. повноваження на укладання договору відступлення права вимоги.

Натомість господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно наданої представником відповідача до суду 2-ї інстанції копії протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ТД "Агросвіт" від 30.08.2015, який судом прийнятий як додатковий доказ з дотриманням вимог ст. 101 ГПК України, учасники зборів по третьому питанню вирішили скасувати усі раніше прийняті Загальними зборами учасників ТОВ "ТД "Агросвіт" рішення щодо погодження відступлення права вимоги, переведення боргу, та будь-які інші рішення, які стосуються заборгованості ТОВ "ТД "Агросвіт" перед ТОВ АПА "Агросвіт", зокрема, щодо договорів поставки олії соняшникової №2711МП2 від 27.11.2014, № 0728МП від 28.07.2014, № 0530МП від 30.05.2014 та № 0627МП від 27.06.2014, № 1312-16М від 16.12.2013, в тому числі скасувати рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ТД "Агросвіт" від 14.04.2015 про: погодження укладання правочину відступлення права вимоги між ТОВ "Новаагро Україна" та ТОВ "ТД "Агросвіт" за договорами поставки олії соняшникової №2711МП2 від 27.11.2014, № 0728МП від 28.07.2014, № 0530МП від 30.05.2014 та № 0627МП від 27.06.2014, № 1312-16М від 16.12.2013, укладеними між ТОВ "ТД "Агросвіт" та ТОВ АПА "Агросвіт"; надання директору Полумисному С.В. повноважень укласти з ТОВ "Новаагро Україна" договір відступлення права вимоги за вказаними договорами поставки; визначення суми договору відступлення права вимоги (питання 2, 3 і 4 порядку денного зборів 14.04.2015).

Отже, договір №6-ВПВ від 31.08.2015 не відповідає вимогам ст. 92 ЦК України, оскільки вчинений від імені юридичної особи її виконавчим органом із перевищенням встановлених статутом повноважень, тобто поза межами цивільної дієздатності юридичної особи і без її волевиявлення на укладення правочину, у вигляді рішення вищого органу - загальних зборів учасників, як то встановлено статутом цієї юридичної особи.

Судом також встановлено, що ТОВ "Новаагро Україна" в особі своїх виконавчих органів було обізнане про встановлені статутом ТОВ "ТД "Агросвіт" обмеження щодо укладення правочинів виконавчим органом цього товариства, і для товариства такі обмеження мали юридичну силу, що, як правильно стверджує суд апеляційної інстанції, виключає застосування у даних правовідносинах сторін положення абз. 3 ч.2 ст. 92 ЦК України стосовно того, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Цим же спростовується посилання позивача на те, що договір відступлення права вимоги є дійсним, оскільки схвалений сторонами, про що свідчить факт прийняття ТОВ "ТД "Агросвіт" від ТОВ "Новаагро Україна" грошових коштів у сумі 59612746,00 грн. за вказаним договором.

За таких обставин, оскільки ТОВ "ТД "Агросвіт" та ТОВ "Новаагро Україна" недодержано вимоги ч.ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України при укладенні договору про відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.2015, висновок суду апеляційної інстанції про визнання зазначеного договору в судовому порядку недійсним з урахуванням приписів ст. 83 ГПК України, колегія суддів визнає обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як наслідок, позовні вимоги ТОВ "Новаагро Україна" про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі недійсного правочину про відступлення права вимоги від 31.08.2015 №6-ВПВ, задоволенню не підлягають, про що суд апеляційної інстанції постановив правомірне рішення, відмовивши в позові.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, які по суті зводяться до оспорювання висновку суду стосовно доведеності обставин справи та намагань заявника скарги надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 1117 ГПК України, а тому не можуть впливати на правильність та законність оскаржуваного судового акту.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 у справі № 922/6082/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

О.М. Сибіга